Останні новини

2018-02-06 17:38

Мужність і відвага, що пройшли крізь сторіччя

Реквієм пам'яті героям Крут

Детальніше »

2018-01-30 14:04

Оголошення

Для батьків першокласників

Детальніше »

Випадкове фото

Kalyta-8
Kalyta-8.jpg

Мужність і відвага, що пройшли крізь сторіччя

2018-02-06 17:38

Пам’ять людська… Багато малих і великих подій заховала ти назавжди в своєму архіві. Є сторінки історії, в які ми заглядаємо лише поверхнево. Є величні постаті, про яких знаємо мало або зовсім нічого. Та є сторінки історії, є такі дати, що ніколи не припадуть пилом забуття, бо пройняті вони болем і трагізмом.

4 лютого в приміщенні Народного дому м. Добромиля відбувся гостро – емоційний дотик сердець до болючої, але водночас героїчної української  історії. Учні школи під керівництвом заступника директора школи Калити Іванни Миколаївни підготували вечір – реквієм « Спом’янімо тую славу, що лишилась нам з-під Крут».

Ведучі вечора Ксенія Волошин та Ераст Коляса гідно перегортали книгу історії нашої держави, віддаючи шану тим найкращим, котрі в найважливіші моменти для України не злякалися і пожертвували собою, чим засвідчили справжній  подвиг.

Перед нашими очима на екрані - кадри  комп’ютерної презентації. Це фото молодих студентів, ліцеїстів, гімназистів. Читаємо їх імена і прізвища: Семен Лісогор, Дем’ян Носенко, Григорій Піпський, Іван Сорокевич, Василь Семець. Читаємо і розуміємо, скільки понівечених життів, доль,  скільки  ненароджених нащадків славних воїнів…

І коли перед розстрілом учень 7-го класу Другої Української гімназії Григорій Піпський (наш земляк, уродженець с. Мальговичі, тепер Польща) затягнув на повний голос «душу й тіло ми положим за нашу свободу», це були не просто слова, це був його стан душі.

Як проникливо і чуттєво донесли до слухача свої поезії:  Денис Віталій,  Богдан Діана, Дзюбак Олег, Сорочак Арсеній, Гарванко Оксана, Качмар Вікторія, Завальська Діана. Пелюстки вбитого кохання падали на підлогу: нащадки героїв або не народжувалися, або народжувалися сиротами.

Молоді люди гинули за волю свого краю, вони кликали на допомогу: «Києве, вставай!» Але Київ жив своїм байдужим життям, а ціна за байдужість всім нам відома – це тисячі нових смертей на Майдані та на Сході України впродовж майже чотирьох років.

Заклично і урочисто звучали слова пісень у виконанні Куцериб Діани, Долик Іванни, Моцьо Валерії, Муль Анастасії, Войтовича Андрія, Манько Софії, Керницького Андрія, Матіяша Максима, які підготувала вчитель музичного мистецтва Крвавич Мар’яна, що одночасно була і сама прекрасною виконавицею.
Біль і сум увійшли в кожне глядацьке серце, коли прощалися матері з синами (у виконанні Бартецької Андріани, Пушак Роксолани, Петрика Миколи, Токара Андрія), і коли дитячі вуста промовляли слова молитви за батька, що загинув (у виконанні Гошковича Олексія, Ковальової Вероніки і Курило Анастасії).

Загиблим героям були присвячені хореографічні композиції «Над Крутами круки» і «Чуєш, брате мій», які трепетно виконали дівчата 5-их і 7-их  класів під керівництвом вчителів української словесності Сорочак Уляни і Моцьо Тетяни.

Після запалення лампад зал промовляє молитву «Отче наш».

Гори, свічко пам’яті! Бо поруч  нас у своєму горі батьки, діти та друзі новітніх Героїв України: Богдана Сольчаника, Володимира Сачека, Сергія Білоуса – синів Старосамбірської землі  і найбільшою нагородою для них є наша вдячність, пам’ять і молитва.

З болем промовляє Оксана Кузів - письменниця і поетеса з Івано–Франківська:
«Не воюють діти царів,
Не вмирають за рідну державу,
Не летять у небесну синь,
Не кричать їм «Героям слава!»
…В Україні іде війна…
Гинуть просто нецарські діти».

Пригадую з історії життя нашої школи  такий факт.

Восени 2000р. невелика група учнів з трьома вчителями школи: Калитою Іванною, Угрин Марією і Бербихом Андрієм в рамках проекту «Схід і Захід – разом» відвідали Київ і вшанували пам’ять полеглих крутянців на Аскольдовій могилі молитвою, квітами та запаленою свічкою. Я впевнена, що цей дотик до нашої героїчної історії, запам’ятався нашим вихованцям…

На сцену виходять всі учасники дійства. З вуст ведучих звучать слова молитви:
«Господи! Збережи Україну!
Боже! Прийми наші молитви
За Мир і Героїв!»

Зі словами великої вдячності учням і всім натхненникам дійства звернувся о. Павло Коляса, який відніс битву під Крутами в ранг історичної, патріотичної і духовної перемоги нашого народу, а молоді- побажав впевнено йти вперед і бути героями мирного часу України.

Коротке життя воїнів Духу! Перед ними вічність … Та, про яку сказав Іван Франко:
«Нехай життя – момент і зложене з моментів,
Ми вічність носимо в душі.»

















Текст: Марія Угрин
Світлини: Світлана Терлецька

Назад